Ё, братва! Чо каво, я вам расскажу, как я купил закладки мефедрона и пошел устраиваться на работу директором. Считайте это фигурой речи, ну типа рофля, но чуйка была сильная, что на этот раз все будет именно так!
Предыстория такая: я всегда был медленным слоупоком, особенно когда на днях потянет на геру. Мне казалось, что хмурый героин поможет вырваться из этой жизни рутинного мразотства и стать кем-то крутым. Но, каюсь, герушка тут раз и надолго притормозила мои планы. Малявка никак не реагировала, слабо на меня действовала.
Однажды, гуляя по задворкам моего городка, я увидел парочку знакомых ребят со своей особой энергетикой. Они торговали теми самыми закладками мефедрона, о которых все наши приятельницы не могут умолкать.
Братва |
Я |
Эй, братан, закладки хочешь? |
А, давай, давай, надо что-то менять в моей тусовочной жизни! |
Держи, братуха, на всякий случай, советую осторожно пробовать, чтоб не пробить на измену. |
Пацаны, спасибо! Спишемся! |
Вот так я стал обладателем долгожданного мефедрона. Утром, проснувшись, я с огромным интересом наблюдал, как оно себя ведет в моем организме. Оно залезло внутрь меня, словно через рот, и начало свою работу. Чувствовал я себя, будто птичка, летающая в небе.
Вот такой рофл!
Я даже на работу опоздал, потому что у меня было такое предчувствие, что сегодня произойдет что-то крутое. И какая была моя радость, когда я увидел, что вместо должности охранника, мне предложили стать директором. Мне самому не верилось, что это произошло со мной!
Ну, конечно, я согласился, хотя было понятно, что это все из-за помощи моих новых закладок. Лицедейство? Может быть, но пофиг. Хочется рофлить над своими бывшими товарищами, которые только и умеют мечтать о таком повороте судьбы.
Короче, братва, я сейчас сидю на директорском кресле, кайфую и думаю, что же мне делать с этой властью. Меня прет, и даже не нужно больше дрочить на герушку. Я тут главный и ничего не должен никому. Кайфую, отпускаю всех нахрен, кто ко мне придет с просьбами. Вот такой я маленький наркоман-гопник, который стал мега-директором.
Но помните, братва, это все лишь сказки про мою крутость и успех! На самом деле, наркотики только мешают жить настоящей жизнью. Не принимайте этот текст всерьез, а лучше относитесь к нему с юмором и здравым смыслом!
Я ей дуже вдячний, пристрастилась до шматочків льоду
То була така собі звичайна сонячна денценька, коли я вирішив зробити собі хардкорну закладку в житті. А все почалося з думки, як би мені купити мефедрон. Наскільки може бути важка штука – знайти наркоділлера в місті. Але знаючи таке жаргонне слово, як шуга, я вже був готовий включити свої детективні навички. Мої гопницькі знання виявилися по-справжньому крутими, коли я розповідав про свої наміри своєму другу-гопніку Коляну.
Колян, брат, маю для тебе зарубку! Мені потрібен мефедрон, але не знаю, де взяти. Можливо, ти вкурсі?
Коліна очі світнули, і він мені відповів з радісним сміхом: "Братець, вирібайся! Є у нас у туалеті один такий хлопець, він в сусідній школі регулярно чпокнуваєся, може нам допоможе". Його слова мене потішили і збудили в моментальний ентузіазм.
Наступного дня, збираючись на уроки, я не міг стримати посмішки на обличчі. По прогулці в школі ніхто і не підозрював, що в мене в кишені прихована закладка, гарно замотана у папір. Весь день я не міг утриматися від думок про мою зустріч з геніальним наркоділлером.
Після останнього уроку, я зібрався з силами, направившись до туалету. Вже близько дверей я почув такий глухий шукачий голос: "Хто тут? Що ти тут робиш?".
Прихопив закладку і ховаючись за дверима кабінки, я відповів із ледь чутним хи-хи: "Та ну, нічого, шановний пане вчителю! Я тут нічого такого не роблю, просто шукаю туалетний папір, а вже повернусь до класу".
Але вчителю це не сподобалося, і він закричав, що він викличе директора. Я тепер розумію, що у мене була справжня смуга нещастя.
У директора була така гострозуба врода, природжена для порошку, і я відразу зрозумів, що моє Hardcore-життя в школі завершилось. Через кілька хвилин розмови з директором, мені було оголошено, що я вилучений, вигнаний з закладу освіти, через мої "занадто активні пошуки туалетного паперу".
Поки я виходив зі школи, мій гопніцький дух не дозволяв мені відчути сором або болісні почуття. Замість цього, я зітхнув з полегшенням, зберігаючи свою закладку у кишені. Ніхто не міг осягнути мою нову свободу і гарячий порошок, який чекав на мене.
Вранці наступного дня я знову зустрівся з Коляном, щоб знову розповісти йому свої новини. "Брат, вони вигнали мене зі школи, але не на довго! Мій внутрішній злодій уже планує нову чергову закладку, і тепер ми матимемо більше часу на серйозні Хардкорні тусовки!"
"Братець, ти неймовірний! І взагалі, я почував, що щось не так зі школою, нудило, аж ледве закінчив школу", - відповів мені Колян, теж випускник із золотим срібним медалем по людяності.
У нас був план. Все моє зріле життя виховане на закладках і хардкорному житті. І ми не збиралися зупинятися. Ми продовжували сміятися, проводити ночі в екстазі і цілодобових Хардкорні тусовочки. Ми були найкрутіші гопники в нашому місті, які не боялися Ацетаминофену, порошків або лікуватися хи-хи.
І наше найбільше задоволення полягало в тому, що ми могли побачити, як суспільство розуміє, що ми не просто гопники, а ми - херої нової епохи. Ми були нашими власними закладками, планували і виконували свої власні Hardcore-випробування, і ніхто не міг нас зупинити.
Ця моя історія - це крик душі, сповнений відчуттів і надії. Ми всі маємо свої закладки і відчуття шуги, але саме від нас залежить, як ми вміємо налаштуватися на життя і використовувати ці емоції для створення справжніх шедеврів. Як для мене, мої дні у школі - це закінчений етап, і тепер я готовий до нових пригод, нових тусовок і нових закладок у моєму житті. Хардкорні гопніки - завжди готові до випробувань і вигідних угод, які вимагають від нас неконвенційного мислення і впевненості у власних силах. Та нехай життя буде таким же хардкорним, як і ми самі! |